Логотип центру

Подільський культурно-просвітительський центр ім. М.К.Реріха

 

Хроніка

Про центр
Новини
Праці
Бібліотека
Фотогалерея
Контакти

Поділля - Подолия

 

Правовий статус діючих в Україні реріхівських організацій

У звязку з посиленням в останій час нападок як на сім'ю Реріхів, їх духовну спадщину так і самі реріхівські організації, в тому числі і в Україні у багатьох людей, які мало знайомі з реріхівським рухом, тобто пересічних громадян, виникае запитання чи являються ці випади обгрунтованими з позицій діючого законодавства і який же правовий статус самих реріхівських організацій і чи відповідае їх діяльність національному законодавству нашої країни.

У відповідності зі ст. 23 Основного закону України кожна людина має право на вільний розвиток своеї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, а ст. 34 цього ж Закону гарантує право на вільне вираження своїх поглядів та переконань. При цьому, як зазначено в ст. 35 Конституції, кожен має право на свободу світогляду та віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію, або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи та обряди, вести рілігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоровя і моральності населення або захисту прав і свобод інших громадян.

Всі вищеназвані права та свободи людини та іх гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави, тобто гарантуються нею і тільки від нашого вибору залежить будемо ми користуватись цими правами та свободами чи ні.

Для реалізації своїх прав та свобод громадяни України згідно ст. 36 Конституції мають право на свободу об'єднання, в тому числі в громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.... При цьому ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належністю чи неналежністю до політичних партій чи громадських об'єднань. Усі об'єднання громадян рівні перед законом.

При цьому згідно ст. 37 Конституці] забороняється утворення та діяльність громадських об'єднань дії яких спрямовані на пропаганду війни, насильство, на розпалювання міжетничної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоровя населення.

Усі ці права та свободи закріплені також і в Європейській Конвенції з прав людини від 4 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року.

Таким чином створення та діяльність реріхівських організацій в нашій країні як громадських організацій передбачено та гарантовано як Конституцією України так і міжнародними Угодоми ратифікованими нею.

Безпосередньо діяльність реріхівських організацій як обєднань громадян регулюється Законом України "Про об'єднання громадян" від 16 червня 1992 року.

Об'єднання громадян визначаються ним як добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації своїх прав та свобод (ст.1), які діють на основі добровільності, рівноправності їх членів, самоврядування, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямків своєї діяльності. Всі основні питання своєї роботи обєднання громадян повинні вирішувати на зборах всіх членів або представників членів об'єднання. Об'єднання громадян повинно регулярно обнародувати сво] основні документи, склад керівництва, данні про джерела фінансування та витрати.

Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян. 

Втручання державних та службових осіб у діяльність об'єднань громадян, так само як і втручання об'єднань громадян у діяльність як державних органів так і інших об'єднань громадян, крім випадків передбачених законом, не допускається.

Об'єднання громадян утворюються і діють з всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом на основі статуту.

Членами громадських об'єднань можуть бути особи які досягли 14 років, а також і колективні члени, а засновниками- громадяни України, які досягли 18 років.

Не підлягають легалізації, а діяльність легалізованих об'єднань громадян забороняється у судовому порядку, коли їх метою є:

  • зміна шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій протизаконній формі територіальноі цілостності держави;

  • підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав;

  • пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму;

  • розпалювання національної та релігійної ворожнечі;

  • створення незаконних воєнізованих формувань;

  • обмеження загальновизнаних прав людини.

Для здійснення цілей і завдань, визначених статутними документами, зареєстровані об'єднання громадян користуються правом:

  • виступати учасниками цивільно-правових відносин і набувати майнових та немайнових прав;

  • представляти та захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів у державних та громадських органах;

  • брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи, збори, мітинги, демонмтрації тощо;

  • ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інщі об'єднання громадян, надавати допомогу в їх створенні;

  • створювати установи та організації;

  • одержувати від органів державної влади та управління інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей та завдань;

  • розповсюжувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі;

  • засновувати засоби масової інформації.

У реєстрації символіки об'єднань громадян може бути відмовлено, якщо вона містить прізвища, імена, псевдоніми, портрети, факсміле окремих осіб без їх згоди.

Поскільки однією із статутних цілей всіх реріхівських організацій являється культурно-просвітительська діяльність то вона регулюється "Основами законодавства України про культуру" від 14 лютого 1992 року.

Статтею 12 цих Основ встановлено, що діяльністю у сфері культури є:

  • створення, розповсюдження і популяризація творів літератури та мистецтва, при цьому забороняється розповсюдження творів, що містять заклики до зміни насильницьким шляхом конституційного ладу, пропаганду війни, насилля, жорстокості, расової, національної та релігійної ворожнечі або ненависті, порнографію, підбурюванню до вчинення злочинів;

  • збереження та використання культурних цінностей, до яких належать об'єкти матеріальної та духовної культури, що містять художнє, історичне, етнографічне та наукове значення. Усі вони заносяться до Державного реєстру національно-культурного надбання;

  • естетичне виховання громадян, яке здійснюється через доступність до надбань вітчизняної та світової культури, розвиток мережі навчальних, позашкільних, виховних та культурноосвітніх закладів, створення умов для індивідуальної та колективної художньої творчості;

  • організація спеціальної освіти, відпочинку і дозвілля громадян.

Згідно ст. 30 громадські об'єднання мають право самостійно укладати договори з іноземними юридичними та фізичними особами на будь-які форми співробітництва у сфері культури, брати участь у діяльності відповідних міжнародних організацій та фондів.

Таким чином діяльність реріхівських організацій в нашій країні врегульована діючим законодавством і повністю відповідає йому. Тому нападки наших недругів і церкви зокрема, не мають будь-яких законних підстав.

Згідно ч.3 ст.35 Конституції України церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа від церкви. Жодна релігія не може бути визнана як обовязкова, а ст.15 проголощує, що суспільне життя в Україні грунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватись державою як обовязкова, а цензура заборонена.

Тобто той союз держави та церкви, який утворюється на наших очах, є антиконституційним та незаконним.

Стаття 7 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" визначає, що релігійні організації в Україні утворюються з метою:

1) задоволення релігійних потреб громадян сповідувати та
2) поширювати віру і ними являються:

  • релігійні громади;

  • управління і центри;

  • релігійні братства;

  • місіонерські товариства;

  • духовні навчальні заклади;

  • а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій.

Тобто згідно цього закону та по нашим статутним цілям реріхівські організації абсолютно не можуть бути визнаними релігійними організаціями.

Інформаційний сектор Подільського культурно-просвітительського Центру ім. Н.К.Реріха.

Copyright © 2000, Подільський культурно-просвітительський центр ім. М.К.Реріха