Логотип центру

Помогите вернуть картины Рерихов их законным владельцам!

Подільський культурно-просвітительський центр ім. М.К.Реріха

 

Про центр
Новини
Афіша
Хроніка
Праці
Бібліотека
Фотогалерея
Контакти

Поділля - Подолия

 

НАБАТ СОВІСТІ

Газета "Літературна Громада" 3-4 (вересень-жовтень) 2000 р.

Подільський культурно-просвітитильський Центр ім. М.К. Реріха запрошує вас взяти участь в міжнародній культурній акції "Набат совісті".

Акція "Набат совісті" присвячена долі 288 картин М.К. Реріха та С.М. Реріха, які незаконно утримуються Державним музеєм Сходу у Москві. 

В 1974 році С.М.Реріх - всесвітньо відомий російський художник, гуманіст та громадський діяч - привіз до Москви 288 полотен, своїх і батька у зв'язку із сторічним ювілеєм М.К. Реріха і залишив їх для експонування в пересувних виставках. Починаючи з 1983 року, картини Реріхів все частіше почали затримуватися в Державному музеї Сходу і так там і залишилися. В березні 1990 року С.М.Реріх включив у свою дарчу Радянському Фонду Реріхів вищезгадану колекцію картин. Від того часу виповнилося 10 років безрезультатної боротьби між Міжнародним Центром Реріхів (МЦР), правонаступником Радянського Фонду Реріхів, та Міністерством культури РФ з питання повернення колекції картин, які передав С.М.Реріх в дар створеному ним громадському музею ім. М.К.Реріха.

Експозиція з 288 картин, яка вже багато років знаходиться в запасниках Музею Сходу, перебуває в аварійному стані. Картини повільно вмирають, не виконуючи свого призначення.

Сподіваємося, що справедливість буде відновлена і картини будуть повернені Міжнародному Центру Реріхів. Вони поповнили б зали Музею ім. М.К.Реріха,оснащені сучасним обладнанням, а також могли б бути включені у пересувні виставки по Росії і країнах ближнього та далекого зарубіжжя. Тисячі людей мали б можливість познайомитися із шедеврами світової скарбниці мистицтва.

В даний час Міжнародна Рада реріхівських організацій звернулася до світової громадськості з проханням підтримати справедливу вимогу Міжнародного Центру Реріхів та допомогти повернути подаровані йому С.М.Реріхом 288 картин і тим самим виконати волю дарувальника, який вже пішов з життя. За давнім звичаєм воля того, хто перейшов у світ інший, шанована і священна. На межі тисячоліть цей моральний обов'язок має бути неодмінно виконаний.


ЧИ БУДУТЬ ЗНИЩЕНІ КАРТИНИ РЕРІХІВ?

Газета "Проскурів", 17 листопада 2000 року

Коли першого космонавта світу Юрія Гагаріна запитали, як виглядає Земля з Космосу, він відповів: "Як на картинах Реріха!". У Хмельницькому неодноразово демонструвалися картини художника. Полотна справляють незабутні враження. Здавалося б, не знайдеться того, хто б хотів методично і цілеспрямовано знищувати витвори Реріхів. Проте, такі індивіди існують і навіть процвітають.

7 листопада у приміщенні культурно-просвітительського центру ім. М.Реріха відбувся показ фільму "Ведеться слідство". Перед переглядом картини виступила працівник центру Л.І.Твердохліб. Вона торкнулася болючої проблеми збереження 288 картин Миколи та Святослава Реріхів.

Ось уже протягом кількох років світом крокує акція "Наьат совісті". У ній взяли участь 17 країн, зібрано тисячі підписів. Лише в одному Сімферополі поставили свої підписи до дев'яти тисяч громадян. Акцію підтримали депутати і голови міст, академіки і видатні митці, 60 громадських організацій і підприємств. Зібрану інформацію і супроводжуючі документи було направлено на адресу президента Росії Путіна. Справу передали до суду. А рішення все немає й немає.Чому ж, у здалося б, ясній і зрозумілій справі, стільки зволікань? Щоб хоч якимось чином донести до пересічного громадянина суть цієї справи, на основі фактів й було створено фільм.

Ще за життя Святослав Реріх передав у спадок Міжнародному Центру Реріхів, що знаходиться у Москві, картини своєї родини. Проте ці роботи осіли в Музеї Сходу. Святослав Миколайович у своєму листі до тодішнього президента Росії звертався с проханням у сприянні передачі картин справжньому власнику, але не знайшов розуміння. Міністерство культури Росії, яке привласнило роботи художників, не повертає спадок Реріхів, хоча саме не має можливості зберігати роботи. Більшість картин через неналежні умови схову були зіпсовані, навіть ті роботи, які єкспонуються в залах Музею Сходу облуплені, в деяких місцях тріснуті. Якщо і надалі нічого не зміниться - то людство втратить їх назавжди. Фільм "Ведеться Слідство" - це спроба привернути увагу громадськості і своєрідний заклик приєднатися до акції "Набат совісті".



КОЛИ ПАНУЄ ГАРМОНІЯ

Газета "Проскурів", 6 жовтня 2000р.

У вересні, по закінченні літіх канікул, гостинно відчинив двері Подільський культурно-просвітительський центр ім. М.К.Реріха. 

Вже не вперше у Центрі побували Сергій Трояновський і Євгенія Богдан. Сергій Миколайович має прекрасну здібність витончено передавати думку і при цьому ще й підсилювати її енергію. Складається враження, що це його місія на землі: доносити слово до свідомості людей, пропустивши його через своє серце. У цьому сезоні були представлені вірші Осипа Мандельштама в прекрасному поеднанні з музикою Сергія Рахманінова і дуже оригінальною імпровізацією Євгенії Богдан. Цікаво те, що мистецтво в усіх своїх аспектах є чимось живим, що говорить про добро і зло. Твори мистецтва ніби передають нам історію минулого, росповідають про творця, котрий створив їх, про ступінь його еволюції, його мотиви, його душу і про дух того часу.

Творче мистецтво залежить від надхнення. Що ж це таке - надхнення? Інайят Хан говорив: "Надхнення - це творче піднесення. Це - Слово, що приходить з середини; людина чує його і виражає у формі нот, ліній, кольору, слів або будь-як інакше. Але найцікавіша і прекрасна річ полягає в тому, що однакове надхнення може прийти до кількох людей". Вірші Мандельштама і музика Рахманінова звучали в унісон, слова і музика злилися в єдиному енергетичному потоці, що несе гармонію. Усвідомлюючи це, Сергій Миколайович скромно, терплячи і ненав'язливо роз'яснює слухачам те, що, на його погляд, було незрозумілим.

Прекрасно, коли люди можуть гідно оцінювати чудові твори мистецтва, любити іх і доносити до свідомості тих, хто ще не торкнувся їх.Але коли безцінні твори геніальних майстрів потрапляютьу руки варварів, люди не мають права залишатися байдужими. 288 сюжетних картин М.К. і С.М. Реріхів незаконно утримуються Міністерством культури Росії і знаходяться в Державному музеї Сходу.Доля колекції в небезпеці, картини можуть загинути, тому що перебувають у неналежних умовах зберігання. Акція "Набат совісті" буде продовжуватися доти, доки картини не будуть повернуті законному власнику - Міжнародному Центру Реріхів. Така остання воля Святослава Миколайовича Реріха. Ми просимо усіх взяти участь у міжнародній культурній акції "Набат совісті".

Л. Твердохліб


ЧИ ЗНАЙДЕ ВІДГУК У СЕРЦЯХ "НАБАТ СОВІСТІ"?

Газета "Проскурів", 20 квітня 2001 року

16 квітня в культурно-просвітницькому Центрі ім. М. Реріха відбувся вечір, приурочений 66-річчу підписання Пакту Миру.

Ідея охорони культурних цінностей у випадку воєнних конфліктів неодноразово порушувалася ще у XXVII столітті. Лише у ХХ столітті найпідготовленішу пропозицію про укладання міжнародної конвенції як у випадку війни, так і у мирний час підготував і висунув на розгляд Микола Реріх. 

Пробдема охорони і збереження пам'яток культури давно привернула увагу вченого. Про це він неодноразово згадує на сторінках газет того часу. В 1915 році, під час Першої світової війни, Микола Костянтинович звертається до царя Миколи ІІ з листом, у якому висловлює прохання знайти можливість укласти угоду з Німеччиною стосовно шанобливого ставлення до пам'яток культури. У 1929 році він пише проект Пакту про охорону культурних цінностей, а 15 квітня 1935 року його підписують понад 20 країн світу.

Проте ідея Пакту Миру була забута під час Другої світової війни. Лише у 1954 році в Гаазі на основі Пакту Реріха було підписано заключний акт Міжурядової конвенції про захист культурних пам'яток.

Микола Костянтинович зазначав: "Якщо Червоний Хрест турбується про поранених і хворих, то наш Пакт оберігає цінностілюдського генію, чим зберігає здоров'я духовне".

Ця тема залишається актуальною і донині. На вечорі неодноразово звучали слова стурбованості за ті творіння культури, які ще не зруйновані часом та людськими руками. Адже зараз, у наш освічений і прогресивний час ще існують вандалізм і варварство.

Наша газета вже писала про те, як в Музеї Сходу (м. Москва) від зберігання в неналежних умовах гинуть чудові авторські роботи Святослава та Миколи Реріхів. Неодноразові звертання до президента Росії громадських організацій та приватних осіб не лише не дали результату, а , навпаки - викликали негативну реакцію з боку можновладців. І ось уже протягом двох років крокує світом акція "Набат совісті" - як заклик до усього прогресивного людства. Доля спадщини двох унікальних художників у небезпеці, і від наших об'єднаних зусиль залежить, чи побачить глядач картини, чи вони зогниють у підвалах музею.



Короткий підсумок участі Подільського культурно-просвітительського центру ім. М.К.Реріха в акції "Набат Совісті" за минувший період


Подільським культурно-просвітительським центром ім. М.К. Реріха продовжується участь в акції "Набат Совісті", і ми маємо наміри в подальшому працювати в цьому напрямку, поки 288 картин Реріхів не будуть повернені в Міжнародний Центр Реріхів (МЦР).

1. 7 листопада 2000 р. відбулась запланована зустріч з працівниками відділу культури, художниками та іншими людьми нашого міста. Ми підвели підсумки збору підписів по акції "Набат Совісті", продемонстрували фільм "Слухається справа". Співробітниками нашого Центру фільм переглядався декілька разів до і після цієї зустрічі. Після короткого обговорення фільму була підтримана пропозиція відправляти телеграми Путіну В.В.

2. Кожного вівторка у нас проводяться різноманітні заходи: літературно-музичні композиції, лекції, концерти, бесіди, театральні постановки, зустрічі з творчими людьми. Перед початком цих заходів, ми повідомляли і роз'яснювали про ситуацію, що склалась зі спадщиною Реріхів, і просили людей приймати участь у відправленні телеграм.

3. Була опублікована інформація про акцію "Набат Совісті" у газетах "Проскурів" та "Літературна Громада".

4. Проводились бесіди з кожною групою нашого Центру, а це близько двадцяти груп, і від кожної групи відправлялись телеграми Президенту РФ Путіну В.В.

5. На дошці оголошень розміщено інформацію про акцію "Набат Совісті".

6. Після відправлення телеграм надсилались письмові звернення Президенту РФ Путіну В.В.

7. Телеграми відправлялись від Хмельницької обласної організації Національної Спілки художників України, Хмельницької літературної Спілки "Поділля", Хмельницького товариства Російської культури "Русь", відділу культури Хмельницького міськвиконкому, Хмельницької міської центральної бібліотеки, Подільського товариства ім. Г.С. Сковороди, науково-медичної фірми "Авіценна", Хмельницького представництва Відкритого Міжнародного університету розвитку людини "Україна", фірми "Сантана", товариства "Брати і К0", Подільського культурно-просвітительського Центру (ПКПЦ) ім. М.К. Реріха, Молодіжного культурного об'єднання "У майбутнє через Культуру", камерного ансамбля ПКПЦ "Пастораль", від заслуженого художника України, члена Спілки художників України, лауреата премій ім. М. Островського і Т. Шевченка М. Мазура, від заслуженого художника України М. Андрійчука, художників А. Франко, К. Рекеля, О. Демко, О. Скорупської, І. Скорупського, солістки Хмельницької обласної філармонії, лауреата премії ім. Т. Шевченка В. Щур і від багатьох інших.

Телеграми відправлялись 13 грудня 2000 року, 30 січня, 12 лютого ті 12 червня 2001 р.

Оргкомітет ПКПЦ ім. М.К. Реріха
Хмельницький