Логотип центру

Праці

Подільський культурно-просвітительський центр ім. М.К.Реріха

 

Інші праці

Про центр
Новини
Бібліотека
Фотогалерея
Контакти

Поділля - Подолия

 

С.В. Римша, С.В. Черначук
КЛІНІЧНІ ВАРІАНТИ ПСИХООРГАНІЧНИХ РОЗЛАДІВ У ОСІБ, ЩО ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ВПЛИВУ "МАЛИХ" ДОЗ РАДІАЦІЇ

м. Вінниця

Чорнобильська катастрофа 1986 року послужила поштовхом до виникнення еколого-кліматичних, соціально-економічних та медичних проблем. Її наслідки протягом останніх 13 років є причиною розвитку патологічних станів з боку психічної діяльності, як у ліквідаторів, так і у людей, які проживають на забрудненій території.

Провідним симптомокомплексом органічного ураження центральної нервової системи є психоорганічний синдром з відповідними емоційними розладами, який дебютував у обстежених хворих церебрастенічним синдромом, головними симптомами якого є швидка розумова та фізична виснажливість з дратівливістю, що призводить до зниження здатності фіксації інформації, а при прогресуванні -до психічної дезадаптації.

Своєчасне звернення за медичною допомогою, диференційований підхід до комплексного лікування позитивно впливали на результати прогнозу у обстежуваних хворих.

З метою зменшення явищ інтоксикації та аутоінтоксикації хворі отримували сорбент, механізм дії якого пов'язаний з поглинанням токсинів.

В період віддалених наслідків катастрофи стани субкомпенсації та декомпенсації у обстежуваних хворих наставали під впливом зовнішніх факторів: при значному збільшенні, як розумового, так і фізичного навантаження, різкій зміні кліматичних умов з перепадом барометричного тиску, інтеркурентних захворюваннях, після тривалої емоційної напруги, алкоголізації, великої кількості невирішених соціальних проблем. Погіршення стану характеризувалось посиленням вегетативних розладів, головної болі, запамороченням голови. Серед обстежених 60 хворих клінічний аналіз дозволив виділити 4 групи.

До першої групи (60 % від загальної кількості обстежених) віднесли хворих з астенічним варіантом психоорганічного синдрому, у яких було виявлено тенденцію до зменшення гіпостенічного і збільшення гіперстенічного варіантів астенічного синдрому.

Другу групу (24 % від загальної кількості обстежених) склали хворі з апатичним варіантом психоорганічного синдрому. У них переважали емоційні розлади у вигляді байдужості до оточуючого і самого себе, аспонтанність.

В третю групу (4 % від загальної кількості) увійшли хворі з експлозивним варіантом психоорганічного синдрому. В клінічній картині у них переважали: дратівливість, нетерплячість, лабільність настрою, дистимічні розлади.

В четверту групу (12 % від загальної кількості) включили хворих з гіпоманіакальним варіантом психоорганічного синдрому. Вони некритично оцінювали свій стан, спостерігався частий перехід емоцій від слабкодухості до невмотивовано підвищеного настрою без продуктивності. 

Таким чином, у обстежених нами хворих, що постраждали внаслідок впливу "малих" доз радіації в структурі психоорганічного синдрому значне місце займають емоційно-вольові розлади.

Оцінюючи глибину і вираженість психопатологічної симптоматики, характер і важкість соціальної дезадаптації і потребу в лікувально-реабілітаційній допомозі, виділили 5 основних груп хворих.
Першу групу (2% від числа диспансерної групи хворих) складають хворі з затяжним перебігом хвороби, частими загостреннями і декомпенсацією психопатологічних розладів. Даний контингент хворих потребує стаціонарного лікування один раз на рік і частіше.

До другої групи (15 %) відносяться хворі з затяжним перебігом хвороби, загостреннями і декомпенсаціями, які потребують щорічної активної терапії в умовах денного стаціонару.

В третю найбільш велику групу (51 %) входять хворі, які потребують регулярної курсової дегідратаційної, гіпотензивної, психокорекційної терапії.

Четверта група (12 %) формується з числа хворих, які входять в перші три групи і потребують вирішення невідкладних задач по соціально-трудовій реабілітації.

П'яту групу (20 %) складають пацієнти, які потребують контрольного спостереження. Група включає хворих в стані компенсації з задовільною соціально-трудовою адаптацією і стійким покращанням.

Copyright © 2000, Подільський культурно-просвітительський центр ім. М.К.Реріха