Логотип центру

Праці

Подільський культурно-просвітительський центр ім. М.К.Реріха

 

Інші праці

Про центр
Новини
Бібліотека
Фотогалерея
Контакти

Поділля - Подолия

 

Т.М. Макаренко
АКТИВНІСТЬ МОНООКСИГЕНАЗНОЇ СИСТЕМИ МІКРОСОМ ПЕЧІНКИ ПРИ РОЗВИТКУ АДАПТАЦІЙНОГО СИНДРОМУ

м. Львів

З метою визначення рівня реактивності організму, його потенційних можливостей найчастіше використовують дослідження функціональної активності ендокринних залоз, стану системи імунітету, характеру змін реологічних властивостей крові. Серед біохімічних показників визначають інтенсивність анаболічних процесів, характер ліпідного обміну та стан реакцій енергозабезпечення. Поза увагою вчених залишається гомеостатична функція однієї з найголовніших детоксикаційних систем організму -ферментативної електротранспортної системи монооксигеназ ендоплазматичного ретикулуму. Вона вивчається тільки при дослідженні розвитку стрес-синдрому внаслідок токсичної дії на організм ксенобіотиків. Широке і достатньо грунтовне вивчення цієї системи обмежене вузькофаховими інтересами.

Система монооксигеназ мікросом має безпосереднє відношення та багато спільного із системами, за активністю яких традиційно оцінюють реакційну адаптаційну здатність організму:

а) синтез та розпад багаточисельних гормонів (наприклад, стероїдних) здійснюється системою мікросомального окислення (П.В. Сергеев, 1984);
б) встановлено еволюційний та функціональний зв'язок між монооксигеназною та імунною системами (И.Е. Ковалев, Н.В. Шипулина, 1992);
в) монооксигеназні ферменти знаходяться в ендоплазматичній сітці, з якою пов'язані як окислення ліпофільних сполук (агранулярна сіт-ка) - детоксикаційна функція, так і синтез всіх експортних білків кліти-ни -(гранулярна) анаболічна функція;
г) електротранспортні ланцюги мітохондрій та цитохром-Р-450-залежної монооксигеназної системи мікросом подібні за своїми структурними компонентами. Крім того, ендоплазматичні мембрани структурно пов'язані із зовнішніми мембранами мітохондрій.

В умовах впливу різноманітних ксенобіотиків на організм спостерігаються зміни, характерні для розвитку стрес-реакції. При цьому спостерігається перетворення цитохрому Р-450 в його неактивну форму -цитохром Р-420. В дослідженнях R. Muller (1985), A. John (1989), P. Cohen (1982) було показано, що активація цАМФ-залежної протеїнкінази, характерна для розвитку стрес-реакції, фосфорилює цитохром Р-450 і тим самим забезпечує перетворення цього ферменту в неактивну форму.

Таким чином, розвиток стрес-реакції будь-якої етіології може впливати на активність ферменти першої фази детоксикації, тобто спостерігається однотипна реакція зниження активності монооксигеназної системи при стресових ситуаціях. Важливою задачею є вивчення стану системи мікросомального окислення при розвитку не тільки стрес-реакції, але й інших адаптаційних реакцій різного ступеня (Л.Х. Гаркави, Е.Б. Квакина, Т.С. Кузьменко, 1998). Дослідження можливості та шляхів корекції активності цієї системи є надзвичайно важливими для оптимізації життєдіяльності організму людини в сучасних умовах.

Copyright © 2000, Подільський культурно-просвітительський центр ім. М.К.Реріха