Логотип центру

Праці

Подільський культурно-просвітительський центр ім. М.К.Реріха

 

Інші праці

Про центр
Новини
Бібліотека
Фотогалерея
Контакти

Поділля - Подолия

 

Ф.Ф. Потокі
ПОГЛЯД НА ЕВОЛЮЦІЮ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ І КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ

м. Солотвино, Закарпаття

Бронхіальна астма -одна з найбільш розповсюджених хвороб нашого століття, особливо серед людей молодого віку, від якої щорічно вмирає в світі близько 2 млн. людей. Лише 100 років тому ця хвороба зустрічалася досить рідко і протікала в якійсь мірі невразливо. Лікарі 19 століття дуже влучно підмітили, що, незважаючи на страшні муки від нападу, все ж таки хворі достатньо довго жили і раптово від неї не помирали.
Особливістю сучасного розвитку астматології є накопичення величезного фактичного матеріалу на підставі сучасних досягнень пульмонології, патофізіології, біохімії, психології, гостра дискусія про фундаментальні механізми бронхіальної астми. Наш досвід підтверджує, що еволюція бронхіальної астми -це довгий процес. У першому "акті" -накопичуються негативні системи конденсованого досвіду, які вміщують не тільки накопичення суми стрес-факторів в процесі персонального розвитку ( життя в оточенні, де домінують відношення до особи як пасивної жертви, емоційне обмеження, неможливість реалізації творчого потенціалу особистості, моменти життєвого досвіду -утоплення, здавлення грудної клітини та інші раптові обмеження дихання), але і в процесі особистих пологів (асфіксія, затяжні пологи, проковтування навколоплідних вод), а також трансперсональний, морфогенетичний елемент (родинний нахил та захворюваність бронхіальною астмою). На певному етапі еволюції цього процесу виникає порушення гомеостазу (нервово-гормонального та імунного) і виникає фон для розвитку астматичного комплексу. Присутність алергенів, аерополютантів та хімічних подразників на цьому етапі бронхіальної астми спочатку як "свідків", у майбутньому трансформується в пусковий механізм, тобто, відіграв роль тригеру.

Створюється таким чином "астматичний комплекс" з двома пусковими полюсами: один з яких умовно названий центральним, вмикається накопиченою критичною сумою стресових факторів, а другий "периферичній" -дією алергенів, аерополютантів та хімічних подразників. Досить часто "спрацьовують" обидва пускові полюси одночасно, що призводить до найбільш тяжких нападів ядухи.

Якщо до цього додати трагічне погіршення екологічних факторів, інтенсифікацію життя, різкий ріст критичної суми стрес-факторів, механічне мислення, матеріальну орієнтованість, пасивність та небажання більшості людей займатися самопізнанням свого єства, мало чи односторонню інформованість пацієнтів про своє захворювання, малограмотність самоконтролю та користування терапевтичними засобами (більшість з них є похідними стресових гормонів), відсутність єдиної концепції по відношенню до бронхіальної астми, то стає зрозумілим, які у нас перспективи.

Нашим досвідом та спостереженнями, якими широко ділимося і консультуємося з провідними фахівцями в тому числі Станіславом Грофом, фахівцем та міжнародним координатором з голотропної та трансперсональної психотерапії, хотілось би поділитись і з вами. Це спроба об'єднати зусилля психотерапії та астматології. Астматологи, безперечно, ролі психічних факторів в етіопатогенезі бронхіальної астми надають велике, іноді провідне, значення. Однак у комплексному лікуванні бронхіальної астми обмежуються транквілізаторами іноді гіпнозом, аутотренінгом, елементами раціонально психотерапії.

Ми прихильники тієї думки, що на перше місце для хворих на бронхіальну астму слід поставити програми -освіти лікарів, медсестер та пацієнтів, а не перевагу медикаментозних чи так званих "нетрадиційних методів". Нехай їм назва буде "Астма-клуб", де буде зосереджено все сучасне: від знань з цієї проблеми, до практичної допомоги цим хворим.

З 1991 року в нашій лікарні була втілена в комплексне лікування голотропна і тілесно орієнтована психотерапія. За 9 років ми провели подібне лікування за 900 хворими. В процесі цілеспрямованого збору анамнезу даного контингенту впевнюєшся в тому, що анамнестичні дані мають велике значення. У 85% випадків за 0-1.5 року до виникнення першого нападу мали місце фізична чи психічна травма. У 48% мали місце пологові травми, народження в асфіксії, реанімаційні заходи в пологах, досвід утоплення, здавлення грудної клітки. Як відомо, ці процеси мають велике значення в розвитку негативних аспектів у системах конденсованого досвіду, які в наступному, з розвитком синхронних переживань, можуть виявлятися матрицями для розвитку гіперреактивності бронхів.

Не маючи можливості описати ретельно і у деталях процес праці, дані спостережень і досвід, узагальнюючи, ми повинні відмітити, що психотерапія і створення астма-клубів в комплексному лікуванні має гарні перспективи.

Copyright © 2000, Подільський культурно-просвітительський центр ім. М.К.Реріха