Логотип центру

Праці

Подільський культурно-просвітительський центр ім. М.К.Реріха

 

Інші праці

Про центр
Новини
Бібліотека
Фотогалерея
Контакти

Поділля - Подолия

 

Н.А.Сургунд
ЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОСОБИСТОСТІ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ ТА ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ

м. Хмельницький

Система підготовки фахівця взагалі, а психолога-практика особливо, не зводиться лише до рівня його академічної підготовки. Очевидним є той факт, що рівень професійної компетентності залежить не тільки від знань, умінь, навичок та стажу роботи, але й від особистості психолога-практика, наявності та вираженості окремих рис особистості та особливостей інтелекту.

Структура діяльності психолога-практика містить в собі як мінімум три функціональні рівні. Перший -рівень соціально-рольової нормованості праці спеціаліста. Соціальна роль психолога-практика зумовлює світоглядне забезпечення майбутнього спеціаліста, наявність стійкої системи цінностей, гуманістичну спрямованість особистості. Гуманістична спрямованість нами розглядається як синтетична риса, яка втілена в мотиваційних, виконавчих та рефлексивних компонентах діяльності. 

Особистість практичного психолога, його світогляд, самосвідомість повинні бути ширше тієї соціальної ролі, яку він бере на себе як посадова особа. Другий рівень представлений спроможністю втілення цілком конкретного набору трудових функцій і засвідчується отриманням диплому про відповідну освіту. Цей рівень -прерогатива суто професійної компетенції і тут існують великі резерви активізації та підготовки спеціаліста за допомогою застосування різних соціально-психологічних тренінгів, імітаційних ігор, інших засобів формування спеціаліста. Третій рівень стосується психологічного аспекту особистості психолога. 

Якщо на перших двох рівнях спеціаліст представлений як втілення соціальної ролі, як носій логіки і технології професійно-кваліфікованої діяльності, то останній за значенням рівнів вирізняє саме суб'єктивність спеціаліста, його індивідуальність. Це саме той рівень особистості, який вимагає персоналізації, який не зафіксований ні в яких посадових інструкціях, і який безпосередньо повинен нести духовність, надію, допомогу. Важливість цього рівня випливає зі специфіки самого змісту діяльності психолога-практика і міри відповідальності за результати цієї діяльності, який інколи підіймається до найвищої відмітки -самого людського життя. Психологу потрібно уважно слухати, спостерігати, аналізувати і відтворювати в своїй уяві внутрішній світ клієнта. Якщо психолог позбавлений такої якості, як емпатія, то увійти в особистість іншої людини навряд чи можливо, а взаємодія перетвориться на рольову маску, ефективність якої низька.

Наше дослідження професійно значущих рис особистості практичного психолога та особистості студента -майбутнього фахівця, яке проводилось протягом 1996-2000 років дозволяє зробити висновок, що чи не найважливішими в структурі особистості практикуючого психолога є ті світоглядні позиції, життєві цінності та особистісні якості, які зумовлюють вибір цієї професії. Специфіка професії, її спрямованість на надання допомоги іншим передбачають те, що інструментом роботи виступає його власна особистість, життєві цінності. Провідною рисою при цьому є відкритість духовному світові іншого, спрямованість на розуміння іншої логіки, іншої свідомості. Емпатія виступає як друга домінанта, яка забезпечує успішність професійної діяльності і виступає як професійно значуща риса.

Формуванню деонтологічного мислення та етичній проблематиці (а її діапазон досить широкий: це і сукупність мотивів, завдань та цінностей, світогляд і, нарешті, особистість самого фахівця в цілому) в період підготовки спеціаліста приділяється багато уваги. Професійна етика, деонтологія психолога обов'язково вимагає розробки загальних правил та принципів поведінки, оцінки професійної відповідальності, а також дотримання певних етичних норм, спрямованих, насамперед, на захист інтересів клієнта. Він містить в собі чимало моральних проблем, що виникають у нестандартних і, можливо, навіть у самих звичайних ситуаціях. Турбота про етику, духовність, емпатію, формування деонтологічного менталітету розглядається нами як своєрідний показник професійної придатності психолога до практичної роботи.

Copyright © 2000, Подільський культурно-просвітительський центр ім. М.К.Реріха