Логотип центру

Праці

Подільський культурно-просвітительський центр ім. М.К.Реріха

 

Інші праці

Про центр
Новини
Бібліотека
Фотогалерея
Контакти

Поділля - Подолия

 

С.Й. Зимак
ІДЕОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ПСИХОТЕРАПІЇ

м. Хмельницький

Інтелектуальна трагедія сучасного людства у тому, що воно починає розглядати людину осуджену, сумуючу, знедолену і смертну, як ту, що має нормальний стан і виводити з її поведінки філософські, політичні і наукові системи, що часто претендують на роль абсолютних і вичерпних. Особливо це стосується нашої держави, де атеїзм не давав душі нічого. Існував деякий парадокс. З одного боку, наявність душі у людини не визнавалась, а з іншого - в клініках стали з'являтись лікарі, які цій самій "неіснуючій"душі робили спроби допомогти.

Сьогодні у сфері психологічних та психотерапевтичних послуг, що надаються населенню панує явний хаос. У психології домінують чотири провідних наукових школи (біхевіоризм, психоаналіз, гуманістична і трансперсональна психологія) і "виплоджено" більше двадцяти основних концепцій особистості. На думку Д.Гріндера і Р. Бендлера, засновників однієї із самих потужних сучасних психотехнологій -нейролінгвістичного програмування, кожна із концепцій особистості, по суті своїй, є не що інше як окрема, самостійна "психотехнологія" або "психорелігія". Автори кожної теорії особистості, будучи, як правило, атеїстами, створюють "псевдорелігії", свої "віри".

Православна ж антропологія діаметрально протилежна психотерапевтичним підходам до людини. Якщо для новітніх хвиль психотерапії характерне використання психотехнік для "трансформації" особи, то згідно із вченям Церкви, людина на своєму шляху до з'єднання з Богом ніколи не втрачає особистісного, хоч і добровільно відмовляється від своїх природних схильностей. Духовне життя завжди свідоме, тоді як несвідомість, на чому будують свої системи більшість психотерапевтичних шкіл, є ознакою непевності, невизначеності, темноти і гріха. Тільки Церква розглядає людину, як би з божественої точки зору, у єдності її буття, починаючи з народження, через гріхопадіння, смерть, воскресіння і безсмертя. І не обмежується лише його неістотним тимчасовим перебуванням на землі у пригніченому стані осуду та гріха.

Copyright © 2000, Подільський культурно-просвітительський центр ім. М.К.Реріха